- змужніти
- yetişmek, , aqıl-baliğ olmaq
Українсько-турецький словник. 2009.
змужніти
Look at other dictionaries:
змужніти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
змужнілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
змужнілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
змужніння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
змужнілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до змужніти. 2) у знач. прикм. Який змужнів, досяг повного фізичного розвитку; дорослий. || Загартований у боях, праці і т. ін. || В якому виявляється повний фізичний розвиток, змужніння. 3) перен. Який досяг… … Український тлумачний словник
змужнілість — лості. Стан за знач. змужнілий 2), 3) … Український тлумачний словник
змужніння — я, с. Дія і стан за знач. змужніти … Український тлумачний словник
змужніти — і/ю, і/єш, док. 1) Досягти повного фізичного розвитку; стати дорослим. 2) перен. Досягти найвищого ступеня, найбільшого розквіту в своєму розвитку … Український тлумачний словник
дорослий — а, е. 1) Який перестав бути дитиною, змужнів. || у знач. ім. доро/слі, лих, мн. (одн. доро/слий, лого, ч.; доро/сла, лої, ж.). Ті, що перестали бути дітьми, змужніли. 2) Який досяг повної зрілості (про птахів, тварин і т. ін.) … Український тлумачний словник
безбородий — а, е. 1) Який не має бороди. 2) розм. Молодий, ще не змужнілий … Український тлумачний словник
заматерілий — а, е, заст. 1) Зрілого віку, змужнілий. 2) Закоренілий … Український тлумачний словник
